Пошук по сайту


Інструкція з виховання розумної дитини «Бути розумним І бути інтелектуально розвиненим це, між іншим, не те саме»

Інструкція з виховання розумної дитини «Бути розумним І бути інтелектуально розвиненим це, між іншим, не те саме»

Інструкція з виховання

розумної дитини

«Бути розумним і бути інтелектуально розвиненим – це, між іншим, не те саме», - сказав мені один з татусів, з якими я спілкувалася на тему виховання розумної дитини. «Можна наповнити голову дитини купою знань, займатися з нею з ранку до вечора. Так, вона матиме відмінний кругозір, знатиме мови або чудово розв’язуватиме задачі з математики. Але ось чи буде вона розумною — це ще питання», — зауважив він.

І я задумалася про те, що ж ми,

батьки, вкладаємо у своє бажання й

прагнення виховати розумну дитину.

Мені стало цікаво, якої думки про це

інші мами й татусі. І я почала

запитувати. Відповіді отримала різні й

цікаві. Отже, що означає «бути

розумним?»

Бути розумним означає багато знати

Такої думки дотримуються чимало

батьків. Широкий кругозір, уміння

розв’язувати математичні завдання,

успішно навчатися з усіх предметів,

отримувати відмін­ні оцінки, володіти

мовами — це й означає для батьків

«багато знати». «Зі знаннями ніде й

ніколи не пропа­деш!», «Знання потрібні,

щоб заробляти гроші!» —так по­яснюють

батьки свій вибір. Для того щоб виховати дити­ну розумною, вони вибирають кращі школи, оплачують репетиторів, витрачають час на заняття із власним ма­люком.

Бути розумним означає бути успішним у житті

І хоча це занадто широке узагальнення — «бути успіш­ним у житті» — проте для багатьох батьків успішність їх дитини в майбутньому й означає «бути розумним».

Бути розумним означає уміти налагоджувати взаємини з людьми

І така думка також є. Для того щоб будувати гармоніч­ні взаємини з оточуючими, потрібно бути людиною ро­зумною. Адже необхідно розуміти оточуючих, навчитися прораховувати людські вчинки та їх наслідки, аналізува­ти їх і свою поведінку, бути гнучким, розв язувати кон­флікти або уникати їх.

-1-

Бути розумним означає вміти заробляти гроші

Отут, швидше за все, було б правильним зауважити, що розумній людині легше заробляти гроші. І саме це мають розуміти батьки, говорячи, що бути розумним означає вміти заробляти гроші.
Бути розумним означає вміти бути щасливим

Відчуття щастя в кожної людини своє, особливе. І, можливо, хтось не погодиться, що вміння бути щасливим означає бути розумним. Але від нашого внутрішнього стану залежить якість життя! Деякі батьки вва­жають, що потрібно спеціально вчити дитину отримува­ти від життя задоволення і почуватися щасливою.
Бути розумним означає добре вчитися

Хтось із батьків орієнтований на оцінки. Певна логі­ка в цьому, звісно ж, є, адже в ідеалі оцінка — це про­сто вираження знань у цифрі. Але насправді все не за­вжди так. Адже об’єктивне оцінювання — поки що мрія сучасної школи.
Бути розумним означає вміти самому здобувати потрібні знання

Уміння вчитися деякі батьки вважають чи не найго­ловнішим критерієм розуму. Адже в школі всі предмети не вивчиш і все, що тобі стане в пригоді у житті, не пе­редбачиш. Розумна дитина — та, яка у своєму доросло­му житті вмітиме витягати необхідні знання, знатиме, як і де їх знайти й застосувати.
Бути розумним означає мати швидкий та гнучкий мозок

Сьогодні це дуже важливо. Темп сучасного життя ви­магає швидкого ухвалення рішень, швидкості реакції, вміння швидко запам’ятовувати великий обсяг інфор­мації. Саме тому швидкий та гнучкий мозок вважають критерієм розуму.

Хто ж з батьків правий? Як завжди істина знаходиться десь посередині. Адже й уміння здобувати знання, і здатність почуватися щасливим, і вміння заробляти гроші, та й решта якостей цілком вписуються в сучасне поняття «розумна людина».

Як виміряти розум?
Питання зовсім не пусте. Адже багато батьків прихо­дять за допомогою до психологів із проханням визначити, який інтелектуальний показник має їхня дитина, Напевно, це не страшно. Але... Уявіть: привели дитину до психолога, протестували, отримали якусь цифру й рі­вень. Наприклад, середній або навіть вище за середній, або низький. І все.


-2-
Чи є можливість якось вплинути на інтелект

дитини до народження?
Багато дослідників стурбовані саме цією проблемою. Наприклад, американські фізіологи й психологи довели, що інтелект дитини на 20 % залежить від того, якими були умови життя в материнській утробі. Учені поясню­ють таку залежність тим, що склад їжі вагітних жінок від­різняється. Виявляється, є продукти, здатні вплинути на інтелект майбутньої дитини. Це жирні кислоти Омега-3, а також вітамін В4. Жирні кислоти можна знайти в жир­ній рибі, а вітамін В4 — у яловичині, молочних продуктах і яйцях. І хоча подібні дослідження ще не завершені, не трапиться нічого поганого, якщо жінка вживатиме такі продукти під час вагітності.

Оскільки дослідження можливості впливу на інтелект майбутнього малюка ще до його народження поки три­вають, можна сказати: якщо під час вагітності жінка вестиме здоровий спосіб життя й правильно харчувати­меться, це вже напевно не зашкодить інтелекту її ма­люка.

Як зрозуміти, чи має дитина потенціали?
Це зрозуміло відразу. Потенціал має кожна дитина, безперечно. Але кожний з малюків талановитий по своєму. Зовсім не обов’язково ліпити з малюка матема­тика — можливо, він буде відмінним архітектором або журналістом. Не з усіх дітей виходять балерини або про­фесійні музиканти. Як же розгледіти те, що потрібно са­ме вашому малюкові? Адже поки діти зовсім малень­кі, їхні таланти або просто сильні сторони ще може бу­ти не видно.

Саме тому варто давати можливість дітям пробува­ти себе в різних напрямах. Не праві ті батьки, які за­важають своєму малюкові експерименту-вати: сьогод­ні пішов на танці, завтра на теніс, а післязавтра рап­том захотів малювати. «Потрібно бути послідовним», «не можна кидати почату справу», «нічого стрибати із гурт­ка в гурток, потрібно чогось досягнути в чомусь одно­му» — приблизно так міркують мами й тата. Але як же то­ді дитина відчує, у чому вона успішніша, що їй найбіль­ше подобається робити, якщо не спробує хоча б кілька «опцій»? Висновок: до якогось моменту не заважайте дитині експериментувати. Саме тоді ви й зрозумієте, до чого вона більше схильна, що їй найбільше подобаєть­ся робити. Звісно, тоді виявляться і здібності, той самий шуканий потенціал.

-3-

Чому моя дитина не розумна?
На це питання відповіді немає. Тому що так говори­ти не можна — ані в присутності дитини, ані без неї. Так, можливо, малюк не хапає зірок з неба в математиці або в мовах. Можливо й таке, що вона повільно вчить вірші або розв’язує логічні задачки. Але це не означає її «нерозумність». Ваше ставлення до дитини як до лю­дини з обмеженими здібностями може сильно нашко­дити її розвитку.

Отже, тепер розглянемо практичні поради з вихован­ня розумної дитини.
1. Підвищуйте самооцінку

Дитина може бути сто п’ятдесят разів розумною. Во­на може мати відмінні знання, гарні природні здібності. Але водночас створюватиметься враження, що вона — середня за всіма показниками. Чому? Тому, що дитина не впевнена у своїх силах, вона вважає, що її розумові здібності значно нижчі, ніж в однокласників. Так відбу­вається тоді, коли самооцінка малюка занадто низька. Тому він невпевнений у своїх силах. Можна спостеріга­ти, як дитина, яка відмінно знає навчальний матеріал, губиться біля дошки або погано пише контрольну роботу лише тому, що не впевнена, чи правильно розв’язала завдання або застосувала правило.

2. Відповідайте на дитячі запитання

Малюк зростає, рано чи пізно в його житті настає ці­кавий період «чому». Цей час — непростий для батьків. Малюк пізнає світ і майже щомиті в його голові поста­ють запитання, що вимагають відповіді: «Чому трава зе­лена? Чому йде дощ? Звідки на небі зірки?». Складність полягає в тому, щоб зрозуміло відповісти на дитяче запитання, щоб дитина не знецікавилася до того, про що запитала. Нерідко питання стосуються таких склад­них явищ, що вимагають від батьків знань фізики або хімії, математики або природознавства. А ще відпові­ді на дитячі запитання вимагають терпіння дорослих. Адже вони можуть бути поставлені в зовсім невідповід­ний час або в невідповідному місці, коли голова батька заклопотана зовсім іншими думками.

Коли дорослі відповідають на запитання, поставле­ні дітьми, існує велика небезпека передати куті меду, тобто дати занадто багато інформації, не даючи дити­ні можливості подумати. Тому, відповідаючи на запи­тання, стимулюйте дітей до того, щоб вони думали самі, проявляли активність, намагалися додумати, доходи­ли висновків, робили узагальнення, міркували. Напри­клад, відповідаючи на запитання «Чому йде дощ?» не поспішайте швиденько розповідати про круговорот во­ди в природі. Нехай дитина

-4-

спостерігає за тим, як випа­ровується вода з чайника або з калюжі. Нагадайте

про те, що відбувається перед дощем (наприклад, улітку бу­ває дуже спекотно). Разом погляньте на хмари, порів­няйте їх. Цілком можливо, що малюк і сам дійде потріб­ного висновку.

А що робити, якщо дитина ставить запитання, відпо­відь на яке очевидна? Не потрібно запевняти малюка, що він дурний або його запитання занадто просте. За­питайте в нього: «А якої ти сам думки?» Можна разом пошукати відповідь у книзі або в інтернеті.

Насправді, не буває безглуздих дитячих запитань. Не варто принижувати дитину або говорити, що вона запитує про повну нісенітницю. Адже цілком очевид­не для дорослих може бути зовсім незрозумілим дити­ні через те, що їй бракує життєвого досвіду й спеціаль­них знань. Навпаки, хваліть малюка за кожне постав­лене запитання. Тим самим ви стимулюватимете його допитливість.
3. Прищеплюйте дитині любов до книг

Ледь малюк народився, починайте йому читати. Кни­ги мають бути присутні в дитячому житті з найперших днів. Смак до літературного слова, задоволення від роз­глядання книг, а пізніше — від їх читання прищеплюють від самого раннього віку. Привчайте дитину до читання, демонструючи особистий приклад. Доберіть гарну біблі­отеку дитячих книг. Нехай це будуть паперові або елек­тронні книги — не так важливо, яку форму ви виберете або яка до душі малюкові. Нехай читає, розглядає картинки. Рано або пізно кількість обов’язково перейде в якість. Книги стимулюють розвиток дитячої фантазії, тренують пам’ять і мислення, сприяють тому, що дитина постійно прагне дізнатися щось нове.
4. Створюйте розвивальне середовище

За розумними словами прихована дуже проста річ — простір навколо дитини повинен бути організований так, щоб вона мала можливість дотягнутися до книг, іграшок і взагалі дістати якнайбільше всього цікавого. Зовсім не обов’язково купувати величезну кількість розвивальних іграшок, посібників і настільних ігор. Розви­ток дитини зовсім не обмежується заняттями з підготов­ки до школи або розвитком логічного мислення. Доступ до інтернету, цікаве спілкування, наукові досліди, зрозу­мілі й доступні дітям, енциклопедії й наукові книги для малят — усе це сприяє розвитку кругозору дітей.
5. Давайте волю дитячій фантазії

Фантазія — дивовижна річ. Вона не може розвива­тися, якщо змушувати дитину. Але їй можна заважати розвиватися. Проведіть експеримент: дайте дитині зви­чайний аркуш паперу з альбому для малювання й по­просіть намалювати те, що їй заманеться. А тепер дай­те великий аркуш паперу,
-5-

наприклад ватман. І знову запропонуйте намалювати те, що заманеться. А

потім, коли юний художник завершить свої картини, запитай­те, де йому більше сподобалося малювати. Практично всім дітям, за рідкісним винятком, більше подобають­ся простори ватману, де воля майже не обмежена або обмежена значно менше. Та й зміст малюнків різнити­меться. Те, що намальоване на великому аркуші, вигля­дає більш розкутим і вільним.

Розвиток дитячої фантазії зовсім не обов’язково ви­магає спеціальних занять у студії образотворчого мис­тецтва або творчому гуртку. Адже ґрунт для творчості в дитини є завжди. Придумати казку або своє завдання, зшити м’яку іграшку не за шаблоном, а ту, що придумав сам, зробити тривимірну модель, намалювати паперо­ву ляльку й убрання до неї —ось не повний перелік того, що могло б сприяти розвитку дитячої фантазії.
6. Підтримуйте дитячі фантазії

«Мамо, а запустимо повітряного змія?» — просить ди­тина. Що б ви відповіли? Так? Мабуть, сказали б, що за­раз бракує часу, що це складно або щось ще. «Будемо ставити хімічний дослід», «Побудуй зі мною електростан­цію» — іноді діти звертаються до нас із зовсім безглузди­ми, на дорослий перший погляд, ідеями. Чи завжди ма­ємо час, сили й бажання разом із дитиною зробити те, про що вона просить? Потрібно зрозуміти, що це важли­во, тому що оцінюючи дитячу ідею й ухвалюючи участь у її реалізації, ми даємо дитині можливість зрозуміти, що те, що вона придумала, варте у ваги

Що не можна робити й говорити в жодному разі:

- Що за нісенітницю ти придумав?

- Я не маю часу на твої безглузді фантазії.

- Ти ще маленький.

- У тебе нічого не вийде.

- Це погана ідея.

- Якщо ти це робитимеш, ти забруднишся (полама­єш, покалічишся).

- Я допоможу тобі, але коли-небудь потім (і не допо­могти).

- Займися чимось корисним.

Ці й багато інших фраз ми, не замислюючись, дарує­мо своїм дітям у той момент, коли вони очікують на під­тримку й схвалення. Похваліть дитину за те, що їй спало на думку щось свіже й цікаве. Так, людство вже зробило чимало відкриттів, і, можливо, дитина «винаходить вело­сипед». Але це — ЇЇ власне відкриття. Вона прагне зро­бити його САМА, це важливо ЇЙ для пізнання світу. То­му слова «ти молодець», «чудова ідея», «дуже добре при­думав», «добре, що ти це запропонував», «я, звісно, тобі допоможу» — саме те, що потрібно, якщо ви прагнете виховати свою дитину розумною, такою, яка прагне піз­навати й відкривати нове.

- 6-

7. Зважайте на думку дитини

Що це означає? Зайвий раз не забудьте запитати ма­люка: «А ти якої думки?». Але запитати — це лише по­ловина справи. Важливо ще й вислухати. І обов'язково зважити на дитячу пораду. Це можна робити, напри­клад, коли ви розв’язуєте якісь питання на сімейній на­раді.

- Як ти вважаєш?

- Мені цікава твоя думка.

- Якоїти думки?

- Мені хотілося б з тобою порадитися.

- Порадь мені, будь ласка.

Ці й інші слова не можуть зробити вашу дитину ро­зумною. Однак вони доведуть їй важливість і значущість її думки для оточуючих.
8. Розвивайте логіку

Це ще нікому не зашкодило. Розв’язування цікавих логічних задач, розгадування головоломок — це шлях до успішного розвитку логічного мислення. Головоломок має бути багато. Різних і цікавих. Можливо, малюк від­разу й не зацікавиться подібними іграшками. Тому за­вдання батьків — зацікавити й захопити, показати, що розв’язування логічних задач — це цікаво. Хваліть дити­ну нехай поки за невеликі досягнення, пропонуйте зада­чі й іграшки під силу, щоб вона не втратила інтерес, як­що щось не виходить.
9. Учіть дитину робити відкриття

Не потрібно влаштовувати найскладніші досліди й екс­перименти, завантажувати дитину складними форму­лами й правилами. Для малюка важлива наочність то­го, що ви пояснюєте. Проведіть найпростіший дослід

із розчинення цукру у воді або виготовлення льодяни­ків, спробуйте запустити в плавання апельсин у шкірці й апельсин очищений. Маленькі відкриття дадуть поча­ток великому шляху. Ви покажете малюкові, що навіть найпростіші речі можуть бути захопливими й цікавими. Такий своєрідний стимул до початку дослідницької діяль­ності ви можете дати своєму малюкові.
10. Не передавайте куті меду!

Дорогі батьки, не перестарайтеся, прагнучи виховати дитину найрозумнішою на світі!

Прагнення батьків виховати дитину найрозумнішою на світі іноді призводить до не дуже гарних наслідків. Заняття з раннього розвитку, гуртки й секції, ранній по­хід до школи, прилучення до інтернету ледь не з пелю­шок, репетитори, спеціалізовані школи... Задоволення батьківських амбіцій не знає межі. Але що можна отри­мати зрештою? Саме тому, наймаючи репетиторів, від­даючи малюка відразу в три школи, зупиніться й замис­літься. Над чим? Над тим, чи буде щаслива ваша дити­на, ставши найрозумнішою.

Можливо, праві ті батьки, які вважають, що бути ро­зумним означає вміти бути щасливим?

поділитися в соціальних мережах



Схожі:

Державний стандарт базової та повної середньої освіти основними цілями...
Щоб бути успішним у сучасному складному мінливому суспільному житті, кожній людині необхідно бути мобільною, адаптивною; вміти бачити...

Компетентний учитель-компетентний учень
Учитель учиться все життя. Рівень професійної компетентності вчителя — це його знання, уміння, особистий досвід. Бути компетентним...

Μ. 1) Яке може бути максимальне прискорення дошки, щоб брусок не ковзав по дошці? (1 бал)
Дошка, на якій лежить брусок, здійснює гармонічні коливання в горизонтальній площині. Амплітуда коливань дорівнює xmax, коефіцієнт...

Способи одержання інформації, співпраця з науковцями
Коли журналіст отримав завдання підготувати матеріал з визначеної екологічної проблеми, він визначає, яка саме інформація йому потрібно...

Психологічна характеристика дитини 2 Співпраця зі сім'єю 4 Фізичний розвиток
Отже, значно розширюються можливості дитини взаємодіяти із середовищем І розвиватися психічно. Третій рік життя характеризується...

Курс загальної фізики є профілюючим для радіофізиків. Але у ньому...
Можете бути певними, що без матеріалу із цього курсу ви не обійдетесь на будь-якій кафедрі. Курс дуже складний з математичної точки...

Методичні рекомендації до програми виховання І навчання «Дитина»
Разом із тим ці методичні рекомендації можуть бути використані й іншими працівниками дошкільної освіти або тими, хто хоче розширити...

Права дитини. Декларація прав дитини
Конвенцією ООН про права дитини, продовжити формування правових знань школярів, виховання громадянських рис І переконань, дотримання...

Звіт про виконання районної програми розвитку освіти в Олександрійському...
Доступність до якісної освіти починається саме з дошкільної освіти, оскільки саме вона є базисом системного розвитку дитини, фундаментом...

Центр духу, особистість, не є ні предметним, ні оречевленим буттям,...
Центр духу, особистість, не є ні предметним, ні оречевленим буттям, але є лише постійно здійснювана всередині себе самого певна побудова...



База даних захищена авторським правом © 2017
звернутися до адміністрації

f.lekciya.com.ua
Головна сторінка