Пошук по сайту


4. Література. Концептуальний аспект

4. Література. Концептуальний аспект

Сторінка1/2
  1   2
Департамент управління освіти і науки Дніпропетровської державної адміністрації

Дніпропетровський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти

Кафедра управління загальноосвітніми навчальними закладами

Відділ креативної освіти та інноваційного менеджменту

ВИПУСКНА ТВОРЧА РОБОТА


НАЗВА ПРОЕКТУ

ШКОЛА ЖИТТЄТВОРЧОСТІ

Слухач групи Іванисенко Валентина Григорівна,

директор Межівської СЗШ І-ІІІ ступенів №2,

Межівського району, Дніпропетровської області
Термін проходження очної сесії :

07.10-12.10.2013 року

Захист: 12.03.2014 року

Дніпропетровськ – 2014

План

  1. Концептуальний аспект:

• Актуальність та обгрунтування моделі школи життєтворчості.

• Мета школи життєтворчості.

• Завдання школи життєтворчості та їх обґрунтування.

• Очікувані результати впровадження моделі школи життєтворчості.

• Напрями модернізації освітнього процесу та їх обґрунтування.

2. Механізми впровадження моделі у практику роботи школи. Напрями модернізації освітнього процесу та їх обґрунтування:

• Дидактичний аспект.

• Принципи освіти в школі життєтворчості.

• Виховний аспект.

• Методичний аспект.

• Управлінський аспект.

3. Механізми впровадження моделі школи життєтворчості у практику роботи школи.

4. Література.

КОНЦЕПТУАЛЬНИЙ АСПЕКТ

Актуальність та обгрунтування моделі школи життєтворчості:

Людство занепокоєне проблемами свого існування в сучасних умовах довкілля. Як ніколи, воно прагне більш сприятливих економічних, соціальних та освітніх змін, збереженого, доглянутого природного оточення, гуманістичної, забезпеченої життєздатності своєї країни, а також соціальної справедливості для себе і майбутніх поколінь.

Весь світ робить певні кроки для переходу на нову стратегію розвитку освіти в своїй країні в XXI столітті. Україна теж прагне прискорення цього процесу шляхом формування та функціонування шкіл нової системи освіти. Потребує вирішення питання становлення регіональної системи європейської освіти, пов’язане із прагненням України до європейського освітнього простору. Це передбачає інтеграцію основних змін у розвитку змісту освіти, переорієнтації освітніх закладів та педагогічних працівників на розширення форм та інтенсивності співпраці з європейськими країнами та європейською культурою.

Школа життєтворчості якраз і є той навчальний заклад, який спроможний виявляти високу позитивну результативність, формувати відповідальні норми поведінки та позитивні стилі життя вихованців, розвивати їх активну громадянську позицію в повсякденному житті дітей та дорослих.

Мета школи життєтворчості:

створення умов для розвитку освіченої, морально і фізично здорової, естетично розвиненої, трудолюбивої, життєтворчої нової Людини України - вільної, успішної, життєлюбної особистості, яка веде здоровий спосіб життя, володіє високою культурою поведінки, розвиненими творчими здібностями та талантами, ставленням до професії як до засобу саморозвитку й самореалізації.

Завдання школи життєтворчості та їх обгрунтування:

створення сприятливого освітнього, виховного простору та організаційно – практичних педагогічних умов для становлення та розвитку активної, гуманно спрямованої особистості з почуттям соціальної свідомості, усвідомленою громадською позицією, яка вмітиме володіти та користуватися системою наукових знань про оточуючий світ, людину, суспільство та готової до суспільного самовизначення. Технологічний процес в школі життєтворчості сприяє кардинальній зміні відносин між вчителем та учнем. Вчитель визначає кращі якості учня і створює умови для його самовизначення, формуючи в ньому індивідуальне, обережно розвиваючи здібності вихованця та стає помічником, який допомагає дитині вчитися, пізнавати закономірності розвитку природи, суспільства, а головне - себе.

Очікувані результати впровадження моделі школи життєтворчості:

Навчально – виховний процес буде здійснюватись на основі державної політики в галузі освіти і виховання, національних і загальнолюдських цінностей, наукових педагогічних досягнень, філософії родинності.

Навчально-виховний процес школи буде будуватися на принципах єдності і варіативності. Єдність школи передбачає спільність мети і завдань кожного з її ступенів, наступність та взаємозв’язок між ними, надання всім дітям однакових стартових умов у здобутті загальної середньої освіти. Навчально - виховний процес буде єдиним, але індивідуалізованим.

Навчальний план школи орієнтуватиметься на інтереси і потреби дітей та громадськості, а батьки матимуть можливість приймати участь у прийнятті рішень щодо якості освіти їхніх дітей та участі в житті школи, будуть працювати разом з членами громади, адміністрацією школи як партнери. Навчальна діяльність школярів наповниться ефективним змістом і формою ( нові технології, програми, проекти ), що підвищить якість освіти, рівень вихованості, успішності та якість знань учнів.

Стане можливою інтеграція освітянського закладу до європейського освітнього простору.

Напрями модернізації освітнього процесу та їх обгрунтування:

- Бачення стратегії й розвитку є визначальною з позиції прогнозу організації життєдіяльності навчального закладу в умовах ефективного реформування управлінської освіти з урахуванням найкращого світового досвіду й особливостей розвитку освіти в регіонах нашої держави.

- Керівництво освітнім процесом та здійснення моніторингу – провідна функція у створенні системи управління навчальним закладом, спрямована на вироблення у керівника необхідних умінь і навичок, необхідних для прийняття управлінських рішень й усвідомлення відповідальності за їх реалізацію.

- Мотивоване управління персоналом, яке сприятиме створенню сприятливих умов для стимулювання учасників навчально-виховного процесу до творчої праці, усвідомлення повної відповідальності за свою роботу на демократичних засадах.

- Забезпечення соціокультурної модернізації українського суспільства та інтеграції учнів у соціокультурний простір.

МЕХАНІЗМИ ВПРОВАДЖЕННЯ МОДЕЛІ У ПРАКТИКУ РОБОТИ ШКОЛИ. НАПРЯМИ МОДЕРНІЗАЦІЇ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ ТА ЇХ ОБҐРУНТУВАННЯ

Дидактичний аспект:

Школа життєтворчості в навчальному процесі передбачає такі зміни:

- для викладачів – це перехід від передачі знань до створення умов для їх активного засвоєння та отримання практичного досвіду;

- для учнів – це перехід від пасивного засвоєння знань до активного їх пошуку, практичного осмислення;

- для керівництва навчальним закладом – це зміни у використанні ресурсів закладом, впровадження принципів сталості та демократизації в управління, налагодження діалогу із зацікавленими групами населення.

Пріоритетним є трансформація сучасних наукових знань у зміст освіти та забезпечення на цій основі духовної, політичної, економічної, соціальної та професійної компетентності школярів.

Навчально – виховний процес має бути єдиним, але індивідуалізованим.

Особливе місце в навчальному плані відводиться державним стандартам освіти. Визначення змісту варіативної освіти потребує введення нових предметів, профільних курсів, факультативів, занять за інтересами. Поєднання базової та варіативної складової освіти дозволяє нам реалізувати навчальні запити та інтереси більшості школярів.

Початкова освіта. Початкова школа, зберігаючи наступність із дошкільним періодом дитинства в тісній співпраці з дошкільними навчальними закладами, забезпечує подальше становлення особистості дитини, її інтелектуальний, фізичний та соціальний розвиток.

Форму проведення навчальних занять та забезпечення подальшого становлення особистості дитини, її інтелектуального, фізичного та соціального розвитку добирає вчитель, який володітиме алгоритмом практичної спрямованість змісту освіти, інтеграції знань, що дозволить краще врахувати визначальну особливість молодших школярів – цілісність сприймання і освоєння навколишньої дійсності, розширення кругозору, набуття дослідницьких навиків і конструктивного мислення.

Поряд із традиційними методами та формами організації навчальних занять, в школі життєтворчості виважено використовуються інноваційні технології, метод проектів, моделювання, як теоретичне, так і технічне, пошуково-дослідницька діяльність відповідно до віку дитини, літні змістовні навчальні екскурсії та інші види навчальної діяльності:

- Система розвиваючого навчання

- Здоров’язберігаючі технології

- Технологія використання в навчанні ігрових методів

- Навчання в співпраці

- Ситуація успіху

Основна школа. Основна школа зосередить увагу на:

- громадянському вихованні патріотичних почуттів, любові до рідного краю як складових сучасної освіти для інтерактивного розвитку дитини, розширення її кругозору, формуванні світогляду та культури;

- засвоєнні основних знань та умінь здоров’язберігаючого характеру в усіх ланках життя, гармонізації стосунків людини з людиною та людини з природним середовищем;

- залученні учнів у процеси шкільного самоврядування, практичної реалізації громадянськості як особистісної так і колективної відповідальної поведінки, реалізації норм та принципів людської моралі;

- привчанні дітей до відкритого й вільного спілкування у вираженні своїх думок на основі реалізації ідей педагогіки партнерського співробітництва, розвитку навичок аргументування своєї думки;

- вихованні свідомої поведінки, орієнтованої на дружню та неконфліктну діяльність. Для цього в школі упроваджуються курси психології, найефективніші тренінги для навчання дітей мистецтва спілкування та розв’язування конфліктів.

Базова середня освіта буде фундаментом загальноосвітньої підготовки всіх школярів, з врахуванням традицій, історії та культури українського народу. Вона має формувати в них готовність до вибору подальшого одержання освіти та профілю навчання. Це ще раз доводить необхідність об’єднання базової та варіативної складових освіти:

- Різнорівневе навчання.

- Колективна система навчання.

- Інформаційно-комунікаційні технології, мультимедійні інформаційні технології.

- Навчання у співпраці.

- Здоров’язберігаючі технології.

- Технологія використання в навчанні ігрових методів.

- Проектний метод навчання.

- Інтерактивні методи навчання.

Старша школа. На останньому етапі освіти завершується формування в учнів цілісної картини світу; оволодіння способами пізнавальної і комунікативної діяльності; уміння одержувати з різних джерел і переробляти інформацію, застосовувати одержані знання; активна громадська позиція дитини щодо реалізації набутих знань, умінь та навичок у повсякденному досвіді, орієнтованому на додержання екологічних та соціально-економічних вимог згідно пріоритетам суспільства. Це може бути реалізовано через години варіативної та інваріантної частини навчання, застосування альтернативності й доступності освітніх програм, технологій навчання, навчально-методичного забезпечення та через систему виховної роботи школи.

Старша школа має функціонувати як профільна. Так ми повністю виходимо на поглиблене вивчення окремих предметів та визначення подальшого життєвого шляху випускника школи. Маємо апробовану систему введення курсів за вибором філологічного, художньо-мистецького циклу та застосування модульного навчання з багатьох навчальних дисциплін. Особливе значення приділяється постійному проведенню моніторингів знань у формі тестувань, розв’язання комплекту завдань, виконання вправ, захисту проектів та науково-дослідних робіт. Найбільш популярні серед дітей такі форми навчальної діяльності:

- Проблемне навчання.

- Навчання у співпраці.

- Інформаційно-комунікаційні технології.

- Диференційоване навчання.

- Проектний метод навчання.

- Інтерактивні методи навчання.

Для того, щоб вдало реалізувати застосування інтерактивних технологій, потрібно, щоб кожен вчитель мав у своєму кабінеті комп’ютер з доступом до Інтернету. Застосування комп’ютерних та мультимедійних технологій дає можливість змінити саму технологію надання освітніх послуг. Кожен кабінет в нашій школі є базою для виконання інформаційно-пошукових та експериментальних завдань, розширення наукового та виробничо-професійного світогляду учня, виявлення його здібностей з метою обгрунтованої орієнтації на профіль навчання та академічного навчання. Дуже популярні серед наших дітей шкільні творчі та мистецькі студії: «Світанок» (образотворче мистецтво, керівник С.В.Малинська), «Межівчанка» (студія вокально-хорового співу, керівник Л.А.Первій); «Натхнення» (ансамбль танцю, керівник М.І.Кривонос), «Народні ремесла» (гурток трудового навчання, керівник О.М.Первій) досягнення яких відомі в області і, навіть, за межами України. Використовуємо спортивний комплекс: спортзал, стадіон, спортивні ігрові майданчики, зони відпочинку та релаксації для дітей. З дітьми працюють не тільки вчителі фізкультури, а й досвідчені тренери та спортсмени. Вихованці спортивної студії «Тандем» протягом трьох років виборювали 2-е місце, а в 2013 році посіли 1-е місце серед найкращих команд області.

Принципи освіти в школі життєтворчості:

- діяльнісний підхід, який активізує діяльність у напрямку відповідального соціально активного та стратегічного підходу до вирішення актуальних проблем формування в дітей та шкільної молоді свідомого вибору здоров’язберігаючих способів життєдіяльності;

- в центрі уваги педагогічного колективу школи – пріоритет гуманістичних цінностей та ідеалів;

- педагогіка співробітництва передбачає повагу до прийнятих рішень дитиною на засадах гармонійних взаємовідносин, сприяє творчій свідомій діяльності для забезпечення самовдосконалення та саморозвитку дитини;

- принцип діагностико-прогностичної реалізованості учнів з метою їх подальшого розвитку та надання психолого-педагогічної підтримки;

- традиційні принципи: єдності навчання і виховання; науковості; системності, наступності та неперервності; наочності;

Виховний аспект

Виховання в школі життєтворчості спрямоване на відтворення духовного й інтелектуального потенціалу кожної дитини, прищеплення дітям культури партнерства та співробітництва, взаємної поваги та толерантності, тому, моральні засади життя учнів у школі життєтворчості повинні здійснюватись за допомогою морального взірця особистості педагога, соціально – педагогічного партнерства та індивідуально – особистісного розвитку школяра. Соціально – педагогічне партнерство в школі життєтворчості передбачає й педагогічно доцільні партнерські стосунки з іншими суб’єктами соціалізації: сім’єю, громадськими організаціями, закладами культури, спорту.

Формування в учнів відповідних норм поведінки, стилів життя, активної громадської позиції проводиться шляхом добра, справедливості, гідності, правди, честі, людяності. І тільки в тісному зв’язку з родинним вихованням, а не всупереч йому. У новій школі буде відроджуватись традиційний статус української родини, а підростаюче покоління буде виховуватись на славних героїчних подвигах своїх дідів та прадідів. Комплексний підхід до виховання дитини з одного боку та індивідуальний підхід з іншого мають бути направлені на реалізацію життєтворчої функції шкільної освіти:

- навчити учнів грамотно, лаконічно висловлювати та відстоювати власну точку зору в життєвих, навіть у критичних ситуаціях;

- навчити працювати у команді, домовлятися та толерантно приймати самостійні рішення у власному повсякденному житті;

- озброїти знаннями, як бути відкритими для навчання та самонавчання;

- поважати демократичні рішення.

Методичний аспект

Науково-методичне забезпечення системи загальної середньої освіти здійснюють Міністерство освіти і науки, підпорядковані йому науково-методичні установи та вищі навчальні заклади, а також Дніпропетровський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти, та методичний кабінет відділу освіти , науково-дослідні установи Академії педагогічних наук України та Національної академії наук України.

Для здійснення науково-методичної та експериментально-пошукової діяльності в школі створюється науково-методична рада, до складу якої запрошуються наукові співробітники науково-дослідних інститутів, методисти відділів освіти, досвідчені вчителі школи, та ін.

Особлива увага приділяється системі методичної роботи з педагогічними кадрами. Підвищити теоретичний, професійний рівень учителів, вивчити та врахувати сильні і слабкі сторони кожного педагога, його досвід, знання, уміння, навички, можливості і потреби. Тому методична робота в школі життєтворчості будується на діагностичній основі та розвивається за такими напрямками:

- підвищення методичного рівня вчителя;

- вдосконалення професійної майстерності;

- розширення загального культурного кругозору;

- успішна організація науково-методичної роботи шляхом попереднього аналізу та оцінки дій виконавців через відстеження індивідуальної роботи кожного вчителя;

- відстежується індивідуальна робота з кожним учителем;

- забезпечується вирішення науково-методичних та навчальних завдань школи шляхом обміну досвідом вчителів різного рівня професійної підготовки.

Наприкінці навчального року кожен педагог робить оцінку методичної роботи школи, роботи шкільної предметної циклової комісії, самооцінку, заповнюючи діагностичну карту. Заступник директора з навчально-методичної роботи протягом року веде картку – інформацію про участь педагогів школи у методичних та навчально-виховних заходах у школі, в районі та області..

Ці результати аналізуються на засіданнях методичної ради школи та враховуються при проведенні атестації, є підставою для матеріального та морального стимулювання педагогів. При проведення атестації педагогів особлива увага звертається на оцінку їхньої діяльності учнями, батьками, колегами.

Щоб уникнути помилок при перевірках, здійснюємо оцінку і аналіз перш за все результатів, але потім обов’язково аналізуємо якість усіх процесів, в яких так чи інакше задіяний вчитель. Це допомагає виявити причини позитивних або негативних результатів, тобто контролювати і результати управління, і процес його здійснення.

Діяльність педагога не має обмежуватись лише викладанням власного предмета. Він має чітко усвідомлювати значущість професійних знань з огляду на нову ситуацію в освітньому просторі України. Педагог повинен уміти працювати в умовах вибору власної педагогічної позиції, технології, виборі підручників, змісту програм та форм навчання.

Кінцевим продуктом високого рівня методичної роботи та методичної культури вчителя був і залишається учень. Тому основні зусилля педагог спрямовує на формування соціально активної, творчо розвиненої особистості, здатної вчитися упродовж життя, спроможної адаптуватися до складних умов сучасності.
  1   2

поділитися в соціальних мережах



Схожі:

Наступність між початковою та базовою загальною середньою освітою: моніторинговий аспект
Одним із пріоритетів сучасної освітньої політики залишається неперервна освіта. У цьому контексті актуальною є проблема наступності....

З української літератури І курс (січень червень 2015 р.) Рекомендована література Основна
Українська література: Підручник для 10 кл середньої школи / В. М. Борщевський К.: Освіта, 1992. 317 с

Організація модульного навчання в професійно-технічних навчальних закладах: управлінський аспект
Сілаєва, завідуюча кафедрою ммпніоп донецького інституту післядипломної освіти іпп, канд техн наук, доцент

Робоча програма дисципліни «Загальна педагогіка»
Музичне мистецтво, 020205 Образотворче мистецтво, 020207 Дизайн, 020302 Історія, 020303 Філологія. Українська мова та література,...

Байярд Роберт т & Байярд Джин Ваш беспокойный подросток
Ваша проблема с вашим ребенком. Ваши переживания в связи с ней. Позитивный аспект этих переживаний. Чего можно достичь, прочтя эту...

Література вступ
Формування екологічної компетентності учнів як складова частина навчальної діяльності

Література
Формування предметної (інформаційної) компетентності на уроках фізики у учнів базової школи

Зарубіжна література. 2-4 класи
Перелік програм спецкурсів та факультативів, рекомендованих до використання у навчально-виховному процесі

Література Вступ
Парфенюк Тетяна Григорівна, вчитель української та зарубіжної літератури навчально-виховного обєднання№2

Література рідного краю
Особистісно-орієнтований підхід у системі превентивної педагогіки та правової освіти підлітків



База даних захищена авторським правом © 2017
звернутися до адміністрації

f.lekciya.com.ua
Головна сторінка