Пошук по сайту


Освіти педагогічних працівників черкаської обласної ради

Освіти педагогічних працівників черкаської обласної ради

Сторінка1/6
  1   2   3   4   5   6


ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ОСВІТИ І НАУКИ ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ

ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ

ЧЕРКАСЬКИЙ ОБЛАСНИЙ ІНСТИТУТ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ

ОСВІТИ ПЕДАГОГІЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ

Для системи післядипломної

педагогічної освіти


ДОСЛІДЖЕННЯ ДУХОВНИХ ЦІННОСТЕЙ ХУДОЖНІХ ТЕКСТІВ СВІТОВОЇ ЛІТЕРАТУРИ

(від середньовіччя до постмодернізму)

Черкаси

2012

АВТОР:

Малигіна Л. М., учитель світової літератури, спеціаліст вищої кваліфікаційної категорії, учитель-методист, Черкаського колегіуму «Берегиня» Черкаської міської ради
РЕЦЕНЗЕНТИ:

Руденко І. М., доцент кафедри психології Черкаського ОІПОПП;

Свенціцька О. В., учитель вищої категорії, учитель-методист, Червонослобідської загальноосвітньої школи Черкаської районної ради

Черкаської області
В посібнику «Дослідження духовних цінностей художніх текстів світової літератури (від середньовіччя до постмодернізму)» розроблено шляхи реалізації педагогічної ідеї духовного розвитку особистості на уроках; осмислення духовних і моральних проблем художнього тексту; створення ситуації творчого пошуку, осмислення основних ідей та образів твору; створення емоційної ситуації «переживання» конотацій тексту; дослідження художньої, естетичної цінності твору (краса законів побудови тексту, єдність змісту і форми); «заглиблення» в текст (М.М. Бахтін), діалог культур (В.С.Біблер), пропонується глибокий аналіз змісту та ідей твору шляхом поглибленого дослідження тексту; реконструкція смисложиттєвої проблематики тексту відносно вічних моральних цінностей. Метою занять є усвідомлення власне національного, етнічного, загальнолюдського досвіду в змодельованих текстових ситуаціях, а також у процесі дослідження, вивчення психоемоційного переживання проблем, образів, ідей тексту.

Посібник складається з пояснювальної записки до спецкурсу для вчителів світової літератури, навчальної програми курсу «Дослідження духовних цінностей художніх текстів світової літератури від середньовіччя до постмодернізму», практичного курсу, побудованого в формі аналізу творів, запрпонованих спецкурсом та бібліографії. Посібник стане у нагоді студентам філологічних факультетів, учителям світової літератури.

Схвалено до впровадження Вченої ради Черкаського ОІПОПП.

Протокол №3 від 31.08.2012 року

Пояснювальна записка

Програма курсу «Дослідження духовних цінностей художніх текстів світової літератури (від середньовіччя до постмодернізму)»

розрахована для вчителів світової літератури

Урок літератури (і світової зокрема) не може бути сьогодні примітивним формальним вивченням сюжету та героїв. Основними завданнями кожного конкретного уроку літератури є входження в художній текст, осягнення його системи цінностей, авторської моделі світу, апріорне усвідомлення духовних сходинок розвитку людства на тому чи іншому історичному етапі.

Учень «доганяє» людство в його культурному розвитку і водночас повинен створити себе по законам культури. Відбувається певний діалог культур, своєрідний пошук самого себе в світі загальнолюдських цінностей: істини, добра, краси, любові, щастя. Вивчення літератури – це пізнання світу і його оцінка, включення особистості в процес мислення і вічний діалог, полілог образів культури, логік, свідомостей.

Урок літератури – це розшифровка кодів, знаків, символів текстів різних епох і культур. В тексті програмується, моделюється не реальний світ загалом, а лише пропущений через призму творчої свідомості. Художній текст – це своєрідна думка про світ, його бачення. Читач дивиться на світ через призму авторської свідомості, яка є умовною моделлю світу, який відображається.

Крім того, при спілкуванні з текстом, утворюється ще одна модель світу в свідомості та уяві читача відповідно до його духовних надбань. В цьому своєрідність художнього тексту, як застиглої форми буття, що оживає і набуває початок при умові спілкування автора і читача.

Завданням вчителя літератури є дати учням своєрідний ключ для розшифрування слів, кодів, символів; зуміти налаштувати їх емоційно для переживання і вживання в епоху, долучитись до загальнолюдських проблем та зробити для себе вибір згідно вищого морального закону. Текст є певним каналом передачі соціально-історичного і художньо-естетичного досвіду; він дозволяє зустрітися в світі культури двом (або багатьом) суб’єктам, незалежно від того, в яку епоху вони жили чи живуть. Учитель літератури є інтерпретатором, своєрідним «посередником між літературою і учнем» (У. Єко). Він повинен дати нове прочитання художнього тексту, яке повинне його зробити актом сучасного духовного життя, наших думок, почуттів, переживань. Тільки в процесі інтерпретації твір долає час і стає частинкою сучасної свідомості.Необхідно пам’ятати, що текст одночасно є культурний універсам, культурний космос (Д. Лихачов, В. Топоров). Він є узагальненою моделлю світу, втілює світобачення автора, його філософські, естетичні, релігійні і моральні погляди, виражені при допомозі системи знаків, кодів, мотивів, символів і т.д.

Входження в текст і протиріччя між знанням і незнанням в свідомості читача, створює проблемну ситуацію, з вирішення якої і починається діалог. Крім того текст існує відразу в кількох контекстах, які читач повинен знати, з метою всієї повноти осмислення художньо-естетичної значимості даного культурного явища.


Шляхи інтерпретації та аналізу художнього тексту
І етап –створення відповідного емоційного настрою; допомогти учням переключитися з суєти і буденності на світ духовно-мистецький.

ІІ етап – передкомунікативний, учитель дає установку на сприйняття тексту, учень зосереджується на рефлексіі.

  • Погруження в певну історико-культурну епоху.

  • Психологічна адаптація і когнітивно-логічна діяльність.

  • Заглиблення учня в думки, почуття, переживання, побудова асоціативних рядів, усвідомлення свого апріорного досвіду.

  • Осмислення ролі і місця тексту в контексті розвитку світової думки і духовного історичного розвитку людства.

ІІІ етап – комунікативний. Заглиблення в текст.

1-пізнавальна діяльність.

  • Осмислення кодів, образів, побудови сюжету.

  • Заглиблення, підняття до авторського світобачення, його почуттів.

  • Розуміння моделі світу автора у тексті.

  • Осягнення філософсько-естетичних ідей.

  • Перетворення художніх образів в поняття, судження, ідеї, концепції.

2-естетичний рівень усвідомлення.

  • Емоційний відгук, оцінка, співучасть, співпереживання учнів щодо тексту.

  • Катарсис.

  • Духовний зв’язок читача з автором і героями.

3-входження в текст, «оживлення» тексту.

  • Імітація суперечок читачів.

  • «бесіда» з героями твору.

  • «бесіда» з автором твору.

ІІІ-етап після комунікативний, осмислення проблем тексту та розгляд його як художньо-естетичної моделі світу.

Завдання: визначити особливості творчої манери кожного з названих письменників; застосовувати під час аналізу твору сучасні літературознавчі методи; сприяти розвитку самостійного мислення.

Основні вимоги до вчителя:

аналізувати художні твори в єдності змісту та форми;

визначати сюжет, композицію, систему образів, проблематику;

проводити компаративний аналіз;

користуватися довідковими джерелами (літературними енциклопедіями, словниками літературних термінів).
6 год



з/п

К-сть

г-н

Зміст навчального матеріалу

Вимоги до рівня підготовки учителя

1

1

Місімо Юкіо (Хіраока Кімі-таке)(1925-1970) Оповідання «Любов святого старого з храму Сига», «Хлопчик, який пише вірші». Зображення моменту передчуття таємничості переживання майбутнього.


Учитель: характеризує соціальні проблеми епохи; визначає провідні теми творчості Юкіо Місіми, дає характеристику головним героям творів; виявляє вміння учити дітей інтерпретувати текст; визначає особливості японської прози; розгадує «картину душі» японської людини»; виявляє знання із теорії літератури; аргументує думки учнів; підбирає культурологічний матеріал, вчить дітей готувати презентації. *Вчить писати власні твори.

2

1

Аналіз ліричних творів на уроках світової літератури



Учитель: називає імена відомих російських поетів ХХ століття;

вказує на особливі риси їх поезій, новаторські пошуки;

показує вплив їхньої творчості на світовий літературний процес; визначає основні ознаки поезій; розкриває уявлення про імпресіонізм, модернізм, постмодернізм, ілюструє свою розповідь творами живопису, відеофільмами, пропонує виразне читання поезій. *Вчить писати власні твори.

3

1

Біблійні мотиви в поезіях Райнера Марії Рільке та Василя Герасим’юка


Учитель: визначає провідні теми поезій, проводить практикум з перекладу поетичних творів, пропонує виразне читання поезій, їх аналіз та відеофрагменти або відеофільми на уроках.

*Вчить писати власні твори.

4

1

«Перший письменник третього тисячоліття» серб Милорад Павич. Оповідання «Дамаскин». Риси постмодернізму у творі.


Учитель:

Визначає теми та ідеї творчості письменника; висловлює власну думку щодо проблем, що піднімає Милодад Павич; аналізує та вчить інтерпретувати твір; дає

розгорнуті характеристики головних героїв твору; допомагає учням

готувати реферати, ставить

проблемні питання та знаходить шляхи їх вирішення; допомагає складати

плани-характеристики героїв твору; аргументує, пояснює думки учнів; підбирає культурологічний матеріал готує презентацію. *Вчить писати власні твори.

5

2

Удивительная аллегория жизни как путешествия в литературе ХХ века (компаративный анализ рассказа «Путешествие в Икстлан» К. Кастанеды, поэмы «Москва-Петушки» В. Ерофеева, повести «Желтая стрела» В. Пелевина).

Учитель: Визначає

головні мотиви, теми та ідеї романів зазначених письменників; висловлює

власну думку щодо актуальності піднятої теми; дає характеристики головним і другорядним героям творів; визначає авторську позицію; аргументує думки учнів; вчить учнів інтерпретувати текст. Підбирає культурологічний матеріал. Створює презентацію. *Вчить аналізувати твори мистецтва. *Вчить писати власні твори.


ЛІТЕРАТУРА

1. Історія зарубіжної літератури. Частина 1. 1917 – 1945 р. Москва: видавництво Московського університету, 1960.

2. Краткая литературная энциклопедия: Советская энциклопедия. – Москва, 1975.

3. Энциклопедия для детей. Том 15. Всемирная литература. Ч.2. ХIX и XIX века / Глав. Ред. В.А.Володин. – М.: Аванта+, 2001. – 656с.: ил.

4.Сучасна Японія: Наука. Головна редакція східної літератури. Москва: - 1973.

5. Японія: національні генії. ВЛК. – 2004. - № 12.

6. Каталог-путівник учителя зарубіжної літератури.1998-2004р.р./Уклад. І.Хроменко. – Тернопіль: Мандрівець, 2005. – 312 с.

7. Каталог-путівник учителя зарубіжної літератури.2005-2006р.р./Уклад. І.Хроменко. – Тернопіль: Мандрівець, 2007. – 136 с.

8. Кохан Г.О. «Неймовірний світ, у якому людину можна стерти так само, як слід крейди на шкільній дошці…» За романом Кобо Абе «Жінка в пісках»11кл.//Зарубіжна література в навчальних закладах. – 2002. – № 7. – С. 47 – 53.

9. Шубіна Т.І. Своєрідність японської літератури. На прикладі повісті Ясунарі Кавабати «Країна снігу».//Всесвітня література та культура в навчальних закладах України. – 2004. – №6. – С.31-33.
«Життя і смерть Юкіо Місіми, або як знищити храм».
В содоме ли красота? Верь, что в содоме-то она и сидит для огромного большинства людей, - знал ты эту тайну иль нет? Ужасно то, что красота есть не только страшная, но и таинственная вещь. Тут дьявол с Богом борется, а поле битвы – сердца людей

Ф.М.Достоевский «Братья Карамазовы»

25 листопада 1970 року знаменитий письменник Юкіо Місіма, неодноразово вражаючий ексцентричними витівками японську публіку, влаштував останню в своєму житті і на цей раз зовсім не невинну виставу. Він намагався підняти повстання на одній із токійських баз Сил Самооборони, закликаючи солдат виступити проти «мирної конституції», а коли його намір провалився, письменник позбавив себе життя середньовічним способом харакірі…

Майже кожен, хто писав про Місімо, був змушений починати, так би мовити, з кінця – з трагічних подій 25 листопада. І це не просто засіб збудження читацького інтересу – після кривавої вистави, влаштованої на військовій базі Ітігая, стало неможливим розглядати феномен Місіми не інакше як через призму цього дня, який пояснив багато незрозумілого, розставив все по своїх місцях.

Юкіо Місіма було сорок п’ять років. За своє недовге життя він встиг зробити неймовірно багато. Сорок романів, п’ятнадцять з яких були екранізовані ще за життя письменника,; вісімнадцять п’єс, що з успіхом проходили в японських, американських і європейських театрах; десятки збірок оповідань і есе – такий вражаючий підсумок літературної праці за четверть віку. Але однією літературою інтереси Місіми не обмежувалися. Він був режисером театру і кіно, актором, диригентом симфонічного оркестру. Займався кендо («шлях меча» - національне мистецтво фехтування), карате і важкою атлетикою, літав на військовому літаку, сім разів об’їхав земну кулю, тричі називався серед найбільш ймовірних претендентів на Нобелівську премію. В останні роки життя фанатично захопився ідеєю монархізму і самурайськими традиціями; він створив і утримував на власному рахунку цілу воєнізовану організацію – «іграшкову армію капітана Місіми».

Справжнє ім’я Місіми – Хіраока Кімітаке. Народився письменник 14 січня 1925 року в Токіо. Як син високопоставленого службовця, отримав освіту в престижній школі перів Токіо. Писати почав рано і перше своє коротке оповідання опублікував , коли йому було 16 років під псевдонімом Юкіо Місіма. Коли почалась друга світова війна, він хотів потрапити в армію, але це йому не вдалося. Під час війни працював на фабриці в Токіо і писав. Після поразки Японії почав вивчати право в Токійському університеті і в 1948-1949 році працював в Міністерстві фінансів. В 1949 році був опублікований його другий роман « Зізнання Маски», який приніс йому славу.

Історія хлопчика, що відкриває свою гомо сексуальність і змушений приховувати її під маскою, була гарно прийнята японськими підлітками, яким, здавалось, не вистачало такої літератури. Потім були інші романи, включаючи «Заборонені квіти», «Башта Золотого Павільйону», «Сонце і сталь». Місіма також написав багато п’єс, зокрема знамениту «Мадам де Сад».

В 1966 році Місіма зіграв головну роль у фільмі «Патріотизм», поставлений ним по короткому оповіданню з тією ж назвою.

Місіма все більше захоплювався мілітаристським самурайським минулим Японії в противагу нервуючій його безкінечній гонитві за матеріальними благами в сучасному світі. У своїй відомій роботі «Море достатку» він використовує образ висохлих морів Місяця, щоб підкреслити безплідність сучасної Японії.

Займаючись каркте і кендо, традиційними японськими бойовими мистецтвами. Цей у недавньому зніжений юнак, який свого часу не витримав фізичних випробувань для вступу до армії, зумів організувати свою приватну армію, яка була суперечливим «товариство щита» і призначенням якої було захищати імператора на випадок повстання лівих або комуністичної атаки.

25 листопада 1970 року Місіма і четверо його послідовників з « Товариства щита» увірвалися на штаб-квартиру Національної оборони в Токіо. Озброєні мечами, вони проклали собі дорогу на дах будівлі, де Місіма виголосив десятихвилинну промову перед тисячами службовців. Що зібралися внизу. Він нападав на японську конституцію з її забороною на створення армії, звинувачуючи її в тому, що вона зрадила дух Японії: «Ми бачимо, як Японія купається в добробуті і все більше погрузає в духовну пустоту…Невже можливо, щоб вам подобалося життя, яке дає вам світ, де дух помер?» Промова його нікого не надихнула і не знайшла відгуку. В кращих самурайських традиціях Місіма зробив самовбивство протесту «сеплуку». У відповідності до традицій, один з його послідовників, Моріта, відрубав голову своєму вчителю його ж мечем.

Юкіо Місіма був найвизначнішим письменником Японії в післявоєнний період. Своєю роботою і життям, включаючи шокуючий акт самовбивства, він ясно показав агонію Японії як нації, дисонанс між все ще існуючим традиційним образом життя і зростаючими вимогами європеїзації.
Запитання до матеріалу про життя і творчость Юкіо Місіми.

  1. Де і в якій родині народився Юкіо?

  2. Яку освіту отримав письменник?

  3. Чому він не потрапив до армії?

  4. Який роман приніс йому славу?

  5. Який творчий доробок Юкіо Місіми?

  6. Що свідчить про його велику обдарованість?

  7. Якою ідеєю захопився Місіма в останні роки життя? Що його не задовольняло в житті сучасної Японії?

  8. Що таке «іграшкова армія капітана Місіми»?

  9. Перекажіть, як помер Юкіо Місіма. Як його вчинок оцінюється давньою японською традицією смерті воїна? Яка ваша думка про цей вчинок?

Юкіо Місіма

«Любов святого старого з храму Сига»

Запитання до змісту оповідання

І-ІІ

  1. Що зацікавило оповідача в давній легенді? (психологічний зміст: боротьба релігії та пристрасті).

  2. Заради чого герої, за словами автора, вступили в ризиковану гру?

  3. В чому полягала сутність вчення секти Чистої Землі?

  4. Що розповідає автор про святого старого? Яким було його життя?

  5. Доведіть текстом, що не лише тілесно, а й на рівні підсвідомого старий був готовий до райських блаженств. Чим була для нього оточуюча дійсність?

  6. Яка роль медитації в японському віровченні для пізнання істин життя? Як ви розумієте вираз: «Старий став на березі і почав здійснювати обряд Споглядання Води»?

  7. Що вразило старого з першого погляду на імператорську наложницю?

  8. Як автор пов’язує кохання, що спалахнуло в серці старого, з силою і підступністю світу? Чому? Поясніть це з точки зору буддійського вчення про світ.

  9. Як любов змінила картину світу старого?

ІІІ

  1. Як наложниця поставилася до слухів про любов до неї святого старого? Чому?

  2. Про що мріяла наложниця?

  3. Чому її вважали втіленням вишуканості та аристократизму?

  4. Як характеризує наложницю те, що їй маленький лотос здавався нікчемністю в порівнянні з Райським Лотосом? Чого тут більше: віри чи гордині? Чому?


ІV

  1. Чому старому було важче перебороти свою пристрасть в старості, ніж в молоді роки?

  2. Як автор описує психологічний стан святого старого?

  3. В чому підступність, складність і непередбачуваність, на думку автора, світу?

  4. Чим стала наложниця для старого? Як поєдналися віра і любов в його уяві?

  5. Чому старий вирішив ще раз зустрітися з красунею? Яку мету він переслідував? Поясніть це з точки зору Буддизму, що пізнати річ - це стати нею.

V

  1. Як зреагувала Імператорська Наложниця, побачивши святого старого в своєму саду? Чому?

  2. Порівняйте стан душі старого і Наложниці. Чому одне почуття викликає таку різну реакцію: відразу(Наложниця) і святість(старий)?

  3. Як це пов’язано з досвідом і бажаннями попереднього життя та вірою?

  4. Прослідкуйте психологізм даного розділу. Які почуття борються в душі красуні?

  5. Чим була для старого ця зустріч? Чого тут більше – віри чи пристрасті? Чому?

  6. Які видіння виникли в красуні при дотику до її руки старого монаха?

  7. Чому монах, попри всі сподівання Наложниці, нічого не попросив?

  8. Що перемогло, на вашу думку, в душі святого старого – віра чи пристрасть? Чому?

  9. Про що свідчить смерть старого?

  10. Що змінилося в житті Наложниці? Чому?


Проблемні запитання до оповідання

  1. Яке ставлення до пристрасті в буддійській та християнській релігіях?

  2. Який зв’язок між любов’ю та загробним життям? Як це пояснює автор?

  3. Чому, чим далі від земного життя, тим ближче до Вічного Блаженства? Як це питання вирішується в християнстві?

  4. Чому, з точки зору буддизму, світ без бажань статичний, кам’яний? Як до бажань ставиться християнство?

  5. Чому старий помилився в своїх розрахунках щодо світу? Чи можна його стан назвати з точки зору християнства гординею? Чому?

  6. Яке співвідношення людини, її думок та знань про світ і самого світу? Чи співпадають вони? Чому?

  7. Що зближує, а що розділяє наших героїв? З чим це пов’язано?

  8. Чи може любов одночасно бути загибеллю і спасінням? Чому? (поясніть це на прикладі героїв твору).

  9. Чи завжди думки та переконання людини щодо себе та світу правильні? Чому? Поясніть на прикладі впевненості в собі старого.

  10. Наскільки тонкою є межа гріха та святості? Чи рятують роки святого життя від хвилинного гріха? Чому?

  11. Чому Наложниця в любові святого старого побачила Пекло, а в ньому – потворного старого?

  12. Чому старий бачив у Наложниці Чисту Землю? Як це пов’язано з їхніми станами душі, святістю та вірою?

  13. Хто переміг в оповіданні – пристрасть чи релігія, чистота чи гріховність?


Творче завдання

  1. Знайдіть в оповіданні основи буддійського світобачення та прокоментуйте їх. Оцініть їх з точки зору християнства.

  2. Перекажіть цю історію на основі християнських поглядів та канонів.

  3. Висловіть свою думку щодо сили любові, світу та людського духу на основі твору Юкіо Місіми.


Юкіо Місіма

«Хлопчик, який пише вірші»

Запитання до змісту оповідання

  1. Проаналізуйте опис написання віршів хлопчиком. Як він назвав свій збірник? Про що свідчить, на вашу думку, ця назва?

  2. Чому хлопчик, з одного боку, ніби не вірить розмовам про зацікавленість своїми віршами, а з іншого – не сумнівається в своїй геніальності? В чому його правда?

  3. Які почуття переймали хлопчика, коли він писав вірші?

  4. Що, на вашу думку, ким володіло – хлопчик поезією та натхненням, чи поезія хлопчиком?

  5. Що цікавого знаходив хлопчик в Словнику світової літератури? Як він «приміряв» до себе життя та славу великих поетів?

  6. Як ви розумієте слова автора про те, що поезія згубно впливала на хлопчика?

  7. Чи зрозумів хлопчик слова наставника про Шіллера та Гете? А як їх зрозуміли ви?

  8. Що зближувало хлопчика з головою Літературного клуба Р.?

  9. Чому хлопчики почали листуватися?

  10. Чим відрізнялися листи Р. від листів хлопчика?

  11. Як ви розумієте слова: «Хлопчик зовсім не цікавився самим собою, але всі його мрії були тільки про себе»?

  12. Подумайте, що заважало реально оцінювати хлопчику свої потреби та цінності?

  13. Чим він відрізнявся від своїх однолітків? Як він пояснював свою байдужість до їхніх проблем, розчарувань та радості?

  14. Чи задумувався хлопчик, що він не кохав, не переживав багатьох почуттів про які писав у віршах? Чим він підміняв ці почуття?

  15. Як він поставився до зізнання Р. про своє нещасне кохання?

  16. Що для нього було важливішим поезія чи кохання? Чому?

  17. Яке ваше ставлення до висновку хлопчика: «Він не може бути генієм, адже він відчуває любов»?

  18. Чому хлопчик не помітив краси Р., про яку тому говорила кохана?

  19. Як ви розумієте закінчення оповідання?


Проблемні запитання до оповідання

  1. Як творче обдарування змінює власну оцінку та оцінку інших? Проаналізуйте дану проблему на матеріалі оповіданні.

  2. Чому відбулася підміна реального світу та почуттів хлопчика «субстанцією» віршів?

  3. Чи можна стверджувати, що обдарованість хлопчика знищила його справжнє життя? Чому?

  4. Як відбулася підміна власного «я» ілюзією поетичного генія?

  5. Що, на вашу думку, більше – мистецтво чи життя? Чому?

  6. Чому автор відмовляє хлопчику в поетичному таланті?

  7. Чому у героя оповідання немає імені?


Творчі завдання

  1. Яка ідейна та композиційна значимість згадки про життя Гете та Шіллера?

  2. Чи може поезія існувати поза життям?

  3. Чи однакові по силі та значимості життєві та апріорні переживання?

  4. Чому поет, який не переживає того, про що пише, на думку автора не є поетом?


Аналіз ліричних творів на уроках світової літератури

Специфіка ліричного твору обумовлена особливою ідеєю та природою даного літературного роду. Лірика ловить, зупиняє та констатує мить душевного стану, емоції та переживання. Поезія – результат і мета високого духовного напруження: осмислення та відкриття світу через духовне та емоційне переживання талановитого або, навіть, геніального художника слова. В поезії уславлення краси світу, глибини людських почуттів, філософський роздум набуває особливої, характерної лише для лірики форми. Саме тому, щоб повноцінно осягнути красу поетичного світу, доторкнутися до глибин її сутності та відкритих світових істин, читачеві необхідно пережити стан емоційного піднесення або потрясіння. Емоційне переживання дозволить піднятися над буденністю, проникнути у потаємні стани душевного існування як поетичного, так і власного, де можливим стає неможливе, де небачене і невидиме стає видимим. Викликати таке емоційне піднесення дозволяє вдало підібраний музичний твір, який може звучати і фоново при читанні поезії, виразне читання поезії (художнє - актором, вчителем або підготовленим учнем). Наступним кроком є осягнення смислових домінантів, що постають мотивами, образами, діями, або порухами, які, в свою чергу, представлені звукописом, інверсією, анафорою, епіфорами, метафорами і т.д. Обов’язковими є і проблемні запитання, що допомагають глибоко проникнути у світ ліричного твору, метафізику його Всесвіту. Але аналіз поезії обов’язково повинен підсумовуватися маленьким узагальненням, роздумом про унікальність і неповторність світобачення та його поетичного втілення, про те відкриття, яке робить поет в царині духу.

Дана схема аналізу поетичного твору досить умовна, так як кожна поезія унікально-неповторна, тому потребує індивідуального підходу в розкритті всіх граней краси і геніальності.

Розглянемо можливий аналіз поезій двох видатних поетів ХХ століття: Бориса Пастернака та Йосипа Бродського.

Поезія Йосипа Бродського «Postscriptum».

Для поезії Бродського загалом характерні інтелектуальність, метафоричність, неординарне, підчас шокуюче, неочікуване бачення світу через мізерне, побутове, предметне, що таїть високе, прекрасне, загублене. Його поезія нагадує іронію мудреця над самозадоволеним примітивом. Поет виходить за межі свого часу по світобаченню, розмах його осмислення світу воістину космічний, вселенський, позачасовий, або, скоріше – все часовий. Це стосується і поезії «Postscriptum».

Основний мотив даної поезії – нерозділене кохання. Кохання в поезії Бродського завжди вселенське, без нього неможливо існувати, його неможливо пережити. Поезію умовно можна поділити на дві частини: перші три рядки як озвучення основної теми, утвердження трагічності та необоротності життєвої долі – бути нелюбим, «ніким» в долі того, без кого немає життя. В цих рядках і основне почуття, що пронизує всю поезію, до речі, єдине заявлене, назване у всьому вірші: «жаль». Ці три рядки могли б стати і самостійною поезією по силі і закінченості вираження думки, почуттів. Вони ж є і геніальним поетичним визначенням чи описом поезії, або значимості коханої людини в долі того, хто кохає:

Как жаль, что тем, чем стало для меня

твое существование, не стало

мое существованье для тебя.

В цих рядках трагізм існування позначений протистоянням: «ти» - «я». Ця основна антитеза розгортається до трагічного космічного масштабу в другій частині поезії, що навіть слово «жаль» розуміється як мужність не назвати свій справжній нестерпний біль та розпач.

Три крапки, з яких розпочинається умовна друга частина, вказують на довгу довірливу розповідь, яка, можливо, повторювалась не раз. В той же час, відвертість розмови про нерозділену любов можлива тоді, коли від наболілого стаєш байдужим до оцінки та реакції інших. Друга частина – це те життя, що змусило зробити сумний висновок про власну долю та заявлений жаль. І відбувалось, чи то продовжувалось це довго, якщо не сказати – завжди. Саме так позначено час в поезії: він невизначений та довготривалий: «В который раз…»:

В который раз на старом пустыре

я запускаю в проволочный космос

свой медный грош, увенчанный гербом,

в отчаянной попытке возвеличить

момент соединения…

Життя ліричного героя перетворилось на суцільне прагнення почути голос коханої, бути поруч з нею в її житті, хоча б голосом. Тому серед неприглядних картин буття: «на старом пустыре» і розгортається велична і прекрасна трагедія любові, що переноситься в «проволочный» космос, який єдиний за мідний гріш може поєднати з коханою. Та й мідний гріш для величі моменту поєднання з коханою – «увенчанный гербом». Прості буденні і примітивні речі, якщо вони можуть поєднати двох людей, подарувати момент радості та любові світу, стають величними, масштабними: звідси небо перетворюється на характерний для ХХ століття «проволочный» космос, а дві мідні копійки - на гербовий сакральний предмет для поєднання двох людей через космічний простір, щоб «возвеличить момент соединения…». Це звичайний телефонний дзвінок переростає в «момент соединения». Відчай всіх цих багаторазових намагань окреслений одним означенням: спроба – «отчаянная».

І після цих вічних спроб бути хоча б голосом разом у великому космосі, приходить невтішний висновок про долю всіх обділених взаємною любов’ю:

Увы,

тому, кто не умеет заменить

собой весь мир, обычно остается

крутить щербатый телефонный диск,

как стол на спиритическом сеансе,

покуда призрак не ответит эхом

последним воплям зуммера в ночи.

Три головні герої вічної драми нерозділеної любові ХХ століття сходяться в цих рядках: закоханий, телефон і привид, викликаний крутінням телефонного диску. В мінусі буття залишається лише кохана, замість неї – зумер. Печальний настрій вірша посилює сумне «увы», що стає своєрідним висновком. Даний вигук в кінці рядка набуває сили звучання ще й завдяки паузі після нього. Він поглиблює емоційне звучання мотиву печалі. І знову геніальне визначення кохання, яке на цей раз звучить відносно нерозділеної любові: «тому, кто не умеет заменить // собой весь мир…». Так просто і неймовірно точно про кохання ще ніхто не писав. Крім того, опис любові здійснений без жодного слова «любов». Але це значно сильніше, коли почуття визначається через усвідомлення стану: любов, це коли весь світ лише в одній людині, а без неї нічого немає, та й не потрібно. Вона альфа і омега, вона абсолют всього, а отже – сам Бог. Це все стоїть за рядками таких, на перший погляд, звичних слів. І в цьому - геніальна неповторність Йосипа Бродського.

Та й саме набирання номеру коханої порівнюється або, навіть, перетворюється на магію, на спіритичний сеанс викликання духу. Цікавою є деталь, що телефонний диск «щербатый». Це посилення антитези «предметний світ, буття – любов, магія, космос», і в той же час зниження ситуації «кохана, як весь світ, космос – старий пустир, щербатий телефонний диск». Велике і прекрасне, богоподібне відбувається в буденному, а інколи і потворному. І розділити це неможливо. Та і на крик закоханого (бо навіть телефон кричить зумером: «вопли зуммера») відповість лише привид…

Велич масштабу того, що відбувається в поезії, втілена у великих синтаксичних періодах. У вірші всього три речення, які скоріше можна назвати конструкціями. Об’ємність синтаксичних конструкцій посилює картину величі і космічності людського життя у кожний момент його становлення: «Все у нього (Й.Бродського) живе у зчепленні, у хитросплетіннях примхливих переносів, у несподіваних контрастах смислу і метра».

Стилістичними особливостями поезії Бродського взагалі, а в даному вірші зокрема, є поєднання вишуканих метафор, описів високих духовних переживань і примітивних буденних речей. Це створює картину всеохоплюючого змалювання світу, який відбувається відразу і одночасно в різних проявах: муки кохання, надії, сподівання і старий закинутий пустир, надщерблений телефон. Одне слово замінюється цілою смисловою конструкцією: любов – те, «чем стало для меня// твое существование», нелюбий – «кто не умеет заменить // собой весь мир», дзвонити – «крутить щербатый телефонный диск, //как стол на спиритическом сеансе». Все це дозволяє розширити центральну антитезу поезії від земного «він – вона» до вселенського протистояння: любов, світло, надія, сподівання – мовчання, байдужість, пустка, привид. Світ постає з містичним обличчям, його сутність роздроблена в предметах, що допомагають або протистоять вам, коли ви намагаєтесь щось змінити.

Цікавим є і ритм поезії, який створює атмосферу довірливої розмови, сповіді. Ритм повільний, розповідь немов «тече», відображаючи стани, події, предмети. Тільки два сплески почуттів – на початку поезії «жаль» та «увы» в середині. Вони тримають почуття суму, але не надривного, а стишеного, з яким примирилась, зрослася душа.

Поезія утверджує красу, велич і силу любові. Любов завжди космічна, всеохоплююча, вона підносить душу навіть в стражданні, нерозділеності. Вона єдина прекрасна і тендітна противага банальності та убогості світу.

Запитання до поезії Йосипа Бродського «Postscriptum»

  • Які почуття викликала у вас дана поезія? Чому?

  • Хто герой поезії? Про що вона?

  • Які основні образи поезії? Спробуйте пояснити їх ідейно-смислове навантаження.

  • На які смислові частини можна умовно поділити поезію? Поясніть констатацію буття в кожній з них.

  • Знайдіть визначення любові, любимого в поезії. Чому в поезії про кохання Бродський не вживає слова «любов»?

  • Як в поезії позначено час? Чи можна стверджувати про присутність вічного в поезії? Чому?

  • Назвіть предмети, які стають своєрідним шляхом, надією для того, хто не зумів стати всім. Як вони посилюють основний мотив поезії та почуття печалі?

  • Яким постає герой в кінці поезії?

  • Спробуйте сформулювати філософію кохання та її образ перед обличчям світу на основі поезії «Postscriptum» Йосипа Бродського.

Поезія Бориса Пастернака «Зимняя ночь»

Знаменита поезія Бориса Пастернака ніби зіткана із ніжності, любові, тендітного прихистку та світової заметілі. Основними мотивами поезії є мотив єдності двох закоханих, світла й тепла та протиставлений їм мотив світової хуртовини, суєтності та байдужості світу. Протиборство двох стихій виникає вже з першої строфи, де космічна заметіль протиставлена стійкому полум’ю тендітної свічки. Повтор дії двох протилежних стихій посилює це протистояння:

Мело, мело по всей земле

Во все пределы.

Свеча горела на столе,

Свеча горела.

Відразу виникає відчуття одинокості серед безмежності холоду та непроглядної снігової заметілі. Наступні дві строфи казкового уособлення: сніжинки, немов мошка, злітаються на світло, вони ліплять знаки кохання на вікні: «Метель лепила на стекле // Кружки и стрелы». І лише в четвертій строфі ми проникаємо за вікно, де горить невтомно свічка. Але погляд наш автор спрямовує на «озаренный потолок», де тіні закоханих малюють дивний узор на стелі: «скрещенья рук, скрещенья ног,//судьбы скрещенья». Тіні стають містичним символом кохання. Перехрещення рук і ніг закоханих утворюють хрест долі, що складається невидимо на небесах, а на стелі видима тінню хреста. Небесно святкової атмосфери та святості дійству надає означення стелі (що стає своєрідними небесами): «озаренный потолок». Епітет «озаренный» (на початку строфи) якраз і створює урочистий, піднесений настрій, робить мить сокровенною. Наступна строфа найбільш наповнена звуком та дійством: «падали два башмачка//со стуком на пол». Сцена любові змальована через деталі: «скрещенья рук, скрещенья ног», «падали два башмачка», що робить її неземною, чистою, таємничою. І, як завжди, найвищий момент існування, відчуття в поезії Пастернака означений сльозами ( пригадаймо: «Февраль. Достать чернил и плакать…»): «И воск слезами с ночника // на платье капал». І вже накладаються існування заметілі і пориву почуттів: «И все терялось в снежной мгле, // Седой и белой». Рефрен «свеча горела на столе, // свеча горела» звучить як захоплення і утвердження істинних почуттів, чогось прекрасного і божественного. як утвердження сили, нескореності любові, ніжності та пристрасті.

В передостанній строфі образи закоханих стають ще більш абстрактними, символічними, ніби закохані – це втілення світових почуттів, і вже не тендітне тепло свічки зігріває кімнату, а пристрасть:

На свечку дуло из угла,

И жар соблазна

Вздымал, как ангел, два крыла

Крестообразно.

Остання строфа переспівує першу, читача ніби відносить від вікна у великий світ заметілі. Але на цей раз конкретизується час подій, які, здається, єдині відбуваються в усьому світі: заметіль та кохання, позначене одинокою свічкою у вікні:

Мело весь месяц в феврале,

И то и дело

Свеча горела на столе,

Свеча горела.

Цікавий просторовий світ поезії: з піднебесся, повітряної стихії читач спускається до вікна, де погляд його сягає лише «неба» кімнати – стелі та свічки на столі. Дійство позначене сплетінням, змахом тіней. Це спонукає сприймати світ поезії як щось неземне, високе. І лише кілька предметів вказують на матеріальну, людську природу того, що відбувається: руки, плаття, черевички. Цікава і роль свічки в цьому світі протистояння заметілі та «жара соблазна». Вона посередник, перехід між світами, чи межа, за яку не перейти холоду?

Ритм вірша від спокійно-розміреного поступово зростає до пристрасно-запаморочливого і досягає свого апогею в символічній сцені кохання:

И падали два башмачка

Со стуком на пол,

И воск слезами с ночника

На платье капал.

И все терялось в снежной мгле,

Седой и белой.

В кінці поезії ритм знову стає розміреним, спокійним, оповідним. Така ритміка робить поезію неймовірно музичною, мелодійною.

Запитання до поезії Бориса Пастернака «Зимняя ночь»

  • Яким постає світ в поезії? Які картини змалювалися у вашій уяві?

  • Які почуття викликає дана поезія?

  • Визначіть головні образи поезії. Який їх філософсько-ідейний смисл?

  • Яка ідея звучить в протистоянні заметілі та полум’ї свічки?

  • Як змальована картина кохання в поезії?

  • Чому, на вашу думку, кохання змальоване Пастернаком через гру тіней, полум’я свічки? Який характер це надає любові?

  • Чи можна стверджувати, що Пастернак сприймає любов як щось сокровенне, таємниче, прекрасне? Думку аргументуйте.

  • Складіть коротеньке есе на основі враження від поезії «Світ краси в поезії Бориса Пастернака «Зимняя ночь».

P.S.

Після проведеної роботи над поезією, можна ще раз її прочитати, щоб учні відчули і побачили всю повноту та глибину її краси.
ЛІТЕРАТУРА

  1. Бродский Иосиф. Малое собрание сочинений. – Санкт-Петербург, 2010.

  2. Волощук Євгенія. Зарубіжна література: Підручник для 11-го кл. – К., Генеза, 2004.

  3. Ковбасенко Ю.І. Світова література: Підручник для 11кл. – К.: Грамота, 2011.

  4. Пахаренко В. І. Основи теорії літератури. – К.:Генеза, 2007.

  5. Таранік-Ткачук К.В. світова література. 11 клас. Хрестоматія. – Харків, 2011.


  1   2   3   4   5   6

поділитися в соціальних мережах



Схожі:

Уроки
Черкаський обласний інститут післядипломної освіти педагогічних працівників черкаської обласної ради

Про затвердження плану підвищення кваліфікації педагогічних працівників...
Затвердити план підвищення кваліфікації педагогічних працівників району на базі Дніпропетровського обласного інституту післядипломної...

Звіт з роботи базової експериментальної Донецької спеціальної загальноосвітньої...
Донецької обласної ради з проблеми «Проектування та науково-методичне забезпечення компетентно спрямованого інноваційного розвитку...

Міністерство освіти І науки, молоді та спорту України
«Про забезпечення взаємодії в освітній роботі з дітьми старшого дошкільного І молодшого шкільного віку», просимо довести його зміст...

Список науково-методичних працівників коіпопк та педагогічних працівників...
Абрамцева Наталія Миколаївна, учитель англійської мови Фастівської спеціалізованої загальноосвітньої школи I-III ступенів №4 з поглибленим...

31. 08. 2016 №109 Про розподіл обов’язків між директором школи та...
Вовчанської районної ради Харківської області, кваліфікаційних характеристик педагогічних працівників та з метою належного функціонування...

Особові справи педагогічних працівників
Особова справа посідає основне місце у системі персонального обліку працівників. На підставі документів, що групуються у ній, проводиться...

Методичні рекомендації серпневих нарад педагогічних працівників Криворізького...
Т. А. Ланчковська – завідуюча районним методичним кабінетом відділу освіти Криворізької районної державної адміністрації

Департамент освіти І науки Дніпропетровської обласної державної адміністрації...
Організація, форми, зміст та методичні поради щодо проведення військово-патріотичної роботи в навчальному закладі

Наказ
Постанови Кабінету Міністрів України від 15. 04. 2015 р. №222 «Про затвердження Порядку залучення педагогічних, наукових, науково-педагогічних...



База даних захищена авторським правом © 2017
звернутися до адміністрації

f.lekciya.com.ua
Головна сторінка